Виставка
Тарас Шевченко — знаменитий український поет, прозаїк, художник і громадський діяч зі світовим ім'ям. Він завжди був патріотом України, вся його творчість, в основному, присвячена українському народу. Тарас Григорович мріяв про звільнення українців від соціального та політичного гніту.
Тарас Шевченко
Тарас Шевченко народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім'ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. У Тараса було 2 брати і 4 сестри. Юний талант рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Дитинство Шевченка провів у селах Моринці та Кирилівка, які належали його поміщику, генерал-лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту. Інтерес до малювання і поезії у Тараса Шевченка проявився з самого дитинства. У 8-річному віці хлопчик поступає на службу до місцевого вчителя-дяка Павла Рубана, де і навчається грамоті.
На 16 році його життя він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року.
На початку 1831 року поміщик переїжджає в Санкт-Петербург, де триває навчання Тараса Шевченка вже у «мальовничих справ цехового майстра» В. Ширяєва. У Ширяєва Тарас міг змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж. Одного разу Шевченко, копіюючи на полотні чергову скульптуру, знайомиться зі своїм земляком Іваном Сошенком, який у свою чергу представив його К. Брюллову та В. Жуковському. Визнання обдарованості кріпосного Тараса Шевченка з боку видатних діячів російської культури відіграли вирішальну роль у справі викупу його з неволі.
Виставка у шкіліній бібліотеці
09.03.2017
09.03.2017 року
ГОЛОДОМОРУ
Кількість жертв голодомору Скільки
людей загинуло від голодомору 1932-1933 років важко сказати, знищували сліди
своєї жорстокої політики проти українців. Архівні дані про загиблих в цей
період часу були або знищені або
сфальсифіковані. Загиблим в результаті голоду в мартиролог масово приписували
смерть від серцевих хвороб, або від будь-яких інших, не пов’язаних з
виснаженням організму. Вже зараз знаходять свідоцтва про смерть людей, де
вказана неймовірна причина смерті «українець»… В цей час гинули цілі сім’ї
людей, які на той час були в основному багатодітні (в багатьох було по 10
дітей). Українські історики називають різну кількість жертв Голодомору. При
цьому прийнято враховувати і потенційна кількість не народжених українців. У
цьому випадку цифра сягає 12 мільйонів чоловік. Безпосередньо в період
1932-1933 років загинуло від 4 до 8 мільйонів чоловік
Загинуло більше людей, ніж на війні У мирні
1932-33 роки українців загинуло більше, ніж у Другій світовій війні (близько 5
мільйонів цивільного населення). 3. Обгороджували і відбирали Організатори та
виконавці масового вбивства голодом у 1932-1933 роках відбирали у селян урожай
і худобу, без яких люди не могли вижити. Дійшло навіть до того, що селянам
забороняли покидати місце проживання. Всі дороги до міст були перекриті. Воєнізовані формування оточували населені
пункти, затримували або розстрілювали всіх, хто намагався врятуватися від
голодної смерті. 4. Сотні тисяч загиблих дітей Більшість загиблих від
голодомору — діти! Українці віком від 6 місяців до 17 років становили близько
половини всіх жертв Голодомору. 5. «Закон про п’ять колосків» 7 серпня 1932
року з’явилася постанова «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і
кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома
під назвою «Закон про п’ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося
розстрілом, за «пом’якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10
років. «Законом про п’ять колосків» фактично людям було заборонено володіння
їжею. За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб.
Як вижити? Що їли українці щоб
вижити під час голодомору? Голод змусив українських селян порушити найсуворіше
харчове табу в традиційному харчуванні — вживання м’яса здохлих тварин. Не
дотримувались і деяких інших раціональних та ірраціональних заборон. Люди
ловили котів та собак, ловили журавлів, лелек, чапель, яких в Україні здавна
оберігали, а їхні гнізда ніколи не руйнували. Відомі факти, коли голодні люди,
доведені до відчаю, божеволіли й вдавались до канібалізму. Люди їли «хліб»,
«оладки» і «кашу», зроблені з кропиви та іншого бур’яну.
Споживали навіть
кінський гній, оскільки там виявлялись цілі зерна пшениці. Видобували з-під
снігу жолуді, з яких пекли замінник хліба, іноді додаючи трохи висівок чи
картопляних лушпайок. Але згодом радянська влада прийняла закон, згідно з яким
було заборонено збирати жолуді, ягоди, груші… Селяни стали споживати мишей,
ховрахів, кротів, щурів, їжаків, жаб,птахів, збирали різні личинки, розкопували
дощових черв’яків та інших хробаків. Ночами ходили на скотомогильник
«викопувати коней, телят, що за день із ферми привезли». «Видирали з гнізд
галок і варили з них суп, а то і так їли. На болоті ловили жаб». Їли шкури
тварин. Мололи на борошно кістки, підошви із взуття, шкіряні паски, кирзові
чоботи і варили з них суп. Готували їжу не тільки з листя дерев, а й з кори.
Проте такі сурогатні страви погіршували самопочуття людей, викликали
захворювання на різні кишкові хвороби й призводили до смерті. Інформація про
отруєння селян надходила звідусіль. Але місцева влада не надавала цьому жодної
уваги
28.11.2016р
Джерело: http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-golodomor-v-ukrayini/
Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
|
Слово «герой» прийшло до нас із Стародавньої Греції, воно
перекладається як «захисник», «охоронець» та етимологічно пов’язане з ім’ям
богині Гери, покровительки шлюбу і обітниць. У латинській мові аналогічне
поняття означає «зберігати ціле», в авестійському – «пильнувати». Герой –
міфологічний, як правило, син смертної матері й безсмертного батька, як,
наприклад, Геракл. Народившись на землі і пройшовши безліч випробувань, він
повертається до свого божественного батька, остаточно долаючи свою смертну
земну природу і вказуючи тим самим шлях всьому людству. Сьогодні ми вживаємо слово «герой» в безлічі
різних смислів, дуже далеких від початкового. Герої праці і війни, герої
книжкові, театральні та кінематографічні, трагічні й ліричні, нарешті, герої
«наших романів»… Чому? Може бути, просто тому, що за вікном у нас не полуденне
сонце Еллади, а захід Європи, і в свято ми йдемо не на Акрополь, а в супермаркет.
Але в будь-якому випадку поняття це хоч і змінилося, але не застаріло. Живе
таки в нас щось, що змушує душу, нехай і несвідомо, шукати того, хто міг би
служити їй орієнтиром. Адже в герої, як у фокусі, збирається те краще і цінне,
до чого ми прагнемо самі. І по тому, які у нас герої, можна судити і про нас
самих, про ті цінності, які нам важливі і дорогі.
З метою патріотичного виховання дітей та молоді:
- фотовиставки, години мужності, патріотичні години, історичні подорожі;
- зустрічі з учасниками АТО, волонтерами “Хоробрі серця”, “Герої АТО. Фронтові
долі”;
- "Жива бібліотека". У ролі книг виступають люди із власними життєвими історіями -
солдати АТО; волонтери, що збирають кошти на потреби армії; правозахисник; соціальний
працівник та інші. Відтак, читачі бібліотеки можуть дізнатися більше про щоденний подвиг
учасників АТО, різні ініціативи, спрямовані на допомогу армії тощо. За кожною історією -
справжні ГЕРОЇ, українські патріоти, які своїм життям і геройською смертю засвідчили
безмежну любов до Батьківщини;
- демонстрування патріотичних фільмів, відеороликів; перегляд відео «Кіборги» на
пісню Святослава Вакарчука «Стріляй».
11.10.2016 р
Виставка : «Ми у відповіді за тих, кого приручили»
В сучасному світі людина все далі відходить від
природи. Спілкування з нею поступово заміщується соціальними мережами,
комп’ютерними іграми, віртуальним світом. Дуже часто ми забуваємо, що поряд з
нами живуть вірні друзі – тварини. Вони відданими очима дивляться на нас,
очікуючи уваги і любові. Наші домашні улюбленці так багато роблять для нас:
охороняють, дарують радість спілкування, а іноді навіть рятують життя, чекаючи
від нас лише уваги. Вони для нас лише сторінка життя, а ми для них і є все
життя.
У всьому світі створено громадські організації
борців за права тварин. Вони проводять акції, спрямовані на захист тварин від
знущань та жорстокого ставлення.
25 червня, у світі відзначають Міжнародний день з
собаками на роботі.
1 березня – Міжнародний день кота
16 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин
4 жовтня, відзначається Всесвітній день тварин.
Він був запроваджений Міжнародним конгресом
прихильників руху за захист природи, що проходив у Флоренції в 1931 році. Це
рішення підтримали організації, створені з метою захисту тварин у різних
країнах світу..
Дата 4 жовтня вибрана не випадково. Це день
католицького святого Франциска Ассизського, який вважається покровителем
тварин. За переказами, святий міг спілкуватися з тваринами.
В Україні прийнято закон № 3447 «Про захист тварин
від жорстокого поводження» згідно з яким за знущання над тваринами передбачено
різні ступені покарання.
05.10.2016р
Виставка : День пам*яті жерт Бабиного Яру.
29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в
Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста - за два дні
було вбито 33 771 тисячі євреїв. До 1943 року Бабин Яр став місцем розстрілу до
200 000 чоловік.
Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з
наступного дня спеціальні підрозділи СС почали підготовку виконання наказу
Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл
відбувся 27 вересня — були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана
Павлова, яка знаходилась поблизу Бабиного Яру. Цього ж дня німецьким
комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з'явитись 29
вересня з документами і цінними речами в збірний пункт біля Бабиного Яру для
евакуації. У
повоєнний час пройшли судові процеси над винуватцями розстрілів у Бабиному Яру.
Начальник айнзацгруппи Пауль Блобель був засуджений до страти, генерал-майор
Курт Еберхард, який віддав наказ про розстріл, помер, не дочекавшись вироку;
генеральний комісар Києва Гельмут Квітцрау до відповідальності не притягувався
і помер в 1999 році.
Протягом 1941-43 років у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена Організації українських націоналістів, 100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії, знищено 5 циганських таборів. За оцінками, за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік.
29. 09.2016 р
Виставка «Правила дороги»
Що необхідно знати пішоходові:
1. Ходити потрібно по тротуарах, тільки з правого
боку.
2. Переходити вулицю необхідно тільки по пішохідному
(або підземному) переходу.
3. Переходити вулицю можна тільки на зелене світло
світлофора.
4. Червоний і жовтий сигнали світлофора означають,
що йти заборонено.
5. Якщо збираєшся переходити дорогу, подивися, чи
немає поруч машин.
6. При переході дороги спочатку дивимося наліво,
доходимо до середини і дивимося направо, тільки тоді продовжуємо шлях.
7. При переході через дорогу треба міцно тримати
маму (або будь-якого іншого дорослого) за руку.
8. Не можна перебігати дорогу, особливо якщо поблизу
автомобіль.
9. Не можна обходити стоячий автобус — це
небезпечно. Треба почекати, поки автобус від’їде від зупинки.
10. За містом потрібно йти по узбіччю, назустріч
їдучим машинам (тобто по лівій стороні дороги).
29.09.16 р
Виставка «Здоров*я кожної людини –це його багатство!»
Здоров'я — це стан повного
фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб
чи фізичних вад. Основною метою здоров'я є повноцінне життя й активне
довголіття.
Чи будемо
ми здорові — великою мірою залежить від нас. Це підтверджують і дослідження
вчених: серед чинників, від яких залежить здоров'я людини, яка проживає в
цивілізованій країні в умовах миру за відсутності природних катаклізмів
(землетруси, повені, засухи):
- 20
% припадає на економічні умови;
- 10
% — на спадковість;
- 10
% - на генетичні порушення;
- 10
% — на розвиток медицини і якість медичного обслуговування,
- 50
% припадає на спосіб життя людини, на її ставлення до власного життя.
Чинники, від яких
залежить здоров'я людини
Отже, наше життя в наших руках.Ученими доведено, що людині відпущено для життя на землі від 150 років і далі. А чому ми живемо в кращому випадку 70 і вже в 50—60 років маємо десятки хвороб, які заробили через своє безвідповідальне ставлення до власного здоров'я, лінощі і небажання працювати над собою.
Компоненти здорового способу життя:
1. Заняття спортом, висока рухова активність.
2. Збалансоване харчування та дотримання режиму харчування.
3. Загартовування, яке особливо цінне в дитячі та юнацькі роки.
4. Сприятливий психологічний клімат у стосунках з людьми (тобто збереження психічного здоров'я, що є основою духовного життя).
5. Бережливе ставлення до природи.
6. Улюблена робота.
7. Відмова від шкідливих звичок.
08.09 2016 р
Немає коментарів:
Дописати коментар