• Українська література 9 клас 


 Фото виконаних завдань, а також запитання, які виникають під час їх виконання , надсилай на один із сервісів:
 Viber (номер у щоденнику)
електронна пошта elenakarpenko1996@gmail.com
Спілкуємося  разом згідно з розкладом уроків у створеній групі у Viber


Термін виконання завдань 06.04.2020 – 28.04.2020
19.05.2020

 Контрольна робота № 6 
Відповідь на поставлене запитання
Пантелеймон Куліш "Чорна рада" Марко Вовчок "Інститутка"
1. Запишіть питання в зошит.
2. Дайте відповідь на запитання.
  • 1. Проаналізуйте оповідну манеру автора в романі П. Куліша "Чорна рада". Якими засобами створюється враження присутності оповідача у творі?.
  • 2. Схарактеризуйте ознаки роману - хроніки. Поміркуйте, з якою метою автор наголошує на хронікальності свого роману П. Куліша "Чорна рада".
  • 3. Напишіть як Марко Вовчок змалювала антилюдяну сутність кріпосництва в повісті "Інститутка"
  • 4. Чи правильно стверджувати , що своє життя Устина принесла в жертву несправедливому соціальному устрою? Марко Вовчок "Інститутка" Свою відповідь обгрунтуйте.


 15.05.2020
Тема: Урок позакласного читання
Наталія Дев’ятко. «Скарби Примарних островів». Карта і компас

1. Перейди за посиланням та переглянь відомості з біографії письменниці






2.     У робочий зошит склади хронологічну таблицю біографії письменника
Наталія Володимирівна Дев'ятко – прозаїк, перекладач, журналіст.

Народилася 11 січня 1983 р. у м. Дніпропетровську.
Закінчила Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара (факультет Систем і засобів масової комунікації), аспірантуру Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (спеціальність – журналістика).
Редактор відділів "Критика", "Проза", "Конкурс" першого україномовного журналу фантастики "Український Фантастичний Оглядач (УФО)" у 2007–2009 рр.
Член журі і координатор щорічних обласних літературних конкурсів "Молода муза" (2008–2013рр.), "Літературна надія Дніпра" (2011р.), "Україна є!" (2011р.) та ін.
Засновник та організатор щорічного міжнародного літературного конкурсу "Современная нереалистическая проза" (2006–2009рр.), член журі Всеукраїнської літературної премії ім. Олександри Кравченко (Девіль) (2013р.), голова журі Всеукраїнського конкурсу творчої молоді "Літературна надія Дніпра" (2013р.).
Керівник обласного літературного об'єднання ім. Павла Кононенка.
Член Національної Спілки журналістів України (з 2000-го року) і Національної Спілки письменників України (з 2006-го року).
Пише українською і російською мовами.
Жанри – психологічна проза, фантастика, фентезі, пригодницькі казки для дітей та юнацтва.
Упорядник колективних збірників творів молодих українських  авторів "У вирі дум і почуттів" (2008, Дніпропетровськ), "Юності омріяні шляхи" (2009, Дніпропетровськ), "Віддзеркалення небес" (2010, Дніпропетровськ), "Україна є!" (2011, Дніпропетровськ), "Барви слова" (2011, Дніпропетровськ), "Світанкова палітра" (2012, Дніпропетровськ), "Небесна сюїта" (2012, Дніпропетровськ).
Автор і керівник проекту "Аудіокнига "Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам" (2012) разом із Еліною Заржицькою і Фіделем Сухоносом.
Лауреат обласної премії "Обдаровані діти – надія України" (2000), переможець обласних конкурсів "Собори наших душ" (2000), "Молода муза" (2007), Міжнародного конкурсу молодих авторів родини Івана та Марусі Гнип (2010), дипломант Міжнародного дитячого фестивалю "Чарівна книжка" (1998, 1999), Міжнародного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів "Гранослов" (2001), Всеукраїнського літературного конкурсу "Рукомесло" (2002), нагороджена грамотою Всеукраїнського фестивалю дітей та юнацтва "Шевченко в моєму серці" (2004). Фіналіст конкурсу короткого оповідання "Сила малого" (2008), конкурсу короткого роману "Євроформат" (2008), Всеукраїнського поетичного конкурсу Літературного об’єднання "Кобзар" "Подорож Чумацьким шляхом" (2009), Четвертого всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп'єси "Відродимо забутий жанр" (2010), Всеукраїнського конкурсу для творчої молоді від Національного університету "Острозька академія" (2011), дипломант міського конкурсу "Сузір’я муз Дніпропетровська" у номінації "Кращий мистецький твір для дітей" (2012), переможець конкурсу "Люби ближнього свого – як самого себе" відеопроекту "З Любов’ю до дітей" (2012), фіналіст II Міжнародного конкурсу на краще коротке оповідання "Zeitglas-2013" та ін.
Нагороди: роман "Скарби Примарних островів. Карта і компас" увійшли до десятки Всеукраїнського читацького рейтингу "Читають всі" (2011); до Довгого переліку Літературної премії "Великий їжак" (2012); стали одним із переможців мистецького конкурсу "Сузір'я муз Дніпропетровська" (2012).
Твори опубліковані у журналах "Січеслав" (Дніпропетровськ), "Крила" (Дніпропетровськ), "Бористен" (Дніпропетровськ), "Саксагань" (Кривий Ріг), "Порог" (Кіровоград), "Полдень, ХХІ век" (Санкт-Петербург, Росія), "Шалтай-Болтай" (Волгоград, Росія), "Український Фантастичний Оглядач (УФО)" (Львів), "Дніпро" (Київ), "Захід-Схід" (мережевий альманах), "Жирафа Рафа" (Київ), газеті "Літературна Україна" тощо.
Співавтор книги "Сяєво жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883-2008)" (2009, 2012, Дніпропетровськ), альманахів і збірників "Собори наших душ" (Дніпропетровськ, 2000), "Гранослов" (Київ, 2002), "Гранослов запалює зірки" (Київ, 2003), "Коктебель 2005: Зорі над морем" (Київ, 2005), "Сила малого: Антологія сучасної малої прози" (Луцьк, 2008), "Склянка часу" (Канів, 2009), "Перша поетична збірка" (Київ, 2009), "Форум" (Дніпропетровськ, 2011), "Нова проза" (Луцьк, 2011), "Digital Романтизм. Ювілейний випуск" (Київ, 2012), "Склянка часу" (Канів, 2012).
Співавтор аудіокниги "Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам" (2012, Дніпропетровськ). Співавтор електронної книги "Наш кращий друг – природа: Збірник творів письменників Дніпропетровської області (Екологічна читанка)" (Дніпропетровськ, 2013).
Автор книг "Между светом и тенью" (2003, Дніпропетровськ), "Три кроки до світанку" (2005, Дніпропетровськ), "Казки Країни сновидінь" (2007, Дніпропетровськ), пригодницької трилогії "Скарби Примарних островів" – "Карта і компас" (2011, Тернопіль), "Кохана Пустельного Вітру" (2012, Тернопіль).

 3.     Послухай уважно аудіокнига  Наталія Дев`ятко  "СКАРБИ ПРИМАРНИХ ОСТРОВІВ" КАРТА І КОМПАС


   



08.05.2020

 Тема: Марко Вовчок.  Життя  і творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач.
"Інститутка " продовження теми народного життя в повісті. Атилюдяна суть кріпосництва та солдатчини.
1. Перейди за посиланням та переглянь відео




2. У робочий зошит склади хронологічну таблицю біографії за матеріалом підручника, сторінки 297-302

 (сфотографуй і надішли фото на  вказану адресу )

3. Відомості з теорії літератури. 

     Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.

4. Прочитай повість "Інститутка"  Марко Вовчок  у разі відсутності тексту скористайся  https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=457

Після прочитаної повісті виконай завдання.


12.05.2020

5. Виконай завдання у робочий зошит.

         Міні-вікторина «Про кого це?»

1) «Високий парубок, ставний, поглядає, всміхається».
2) «Плечистий, вусатий, у високій шапці. То-то чорнявий... як єсть собі ворон».
3) «Любо на волі дихнути».
4) «І говорить, і діло робить, і дитину колише». 
5) «Нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, витерпи бідочку!» 
6) «Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась... тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить». 
7) «Не б'є, не-лає, та нічим і не дбає». 

6. Опрацювання термінів “кріпацтво” та “солдатчина” 

     Кріпацтво - правова система, яка встановлювала залежність селянина від пана. Кріпаки були прикріплені до землі, яка належала пану, і який мав право на працю та все майно селян.
 Кріпацтво - один із видів рабовласності.
     Солдатчина - військова служба, на яку віддавали молодих юнаків та чоловіків.
     Рекрутська повинність - комплектування війська в Російській імперії.



28.04.2020

 Тема: Пантелеймон Куліш- відомий письменник,перший український 

 професфйний літературний критик, перекладач.
Вивчаємо творчість  Пантелеймона Куліша 
1. Перейди за посиланням та переглянь відомості




2.     У робочий зошит склади хронологічну таблицю біографії за матеріалом підручника, сторінки 275-284
 (сфотографуй і надішли фото на  вказану адресу )


 3. Відомості з теорії літератури. 


        Роман (фр. roman — романський) — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини упродовж тривалого часу.

             Роман-хроніка — це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.



                        Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських долях і подіях.


4.     Прочитай роман Пантелеймон Куліш  "Чорна рада" у разі відсутності тексту скористайся https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1084

05.05.2020

5. Переглянь це цікаво! 



Після прочитаного роману виконай завдання.

6. Виконай завдання у робочий зошит.


ПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ:
  1. У якому році відбуваються події?
  2. Як називається хутір Череваня?
  3. Справжнє прізвище Шрама?
  4. Чому таке прізвисько?
  5. Скільки синів було у Шрама?
  6. Хто ділив гетьманську булаву?
  7. У кого закохався Петро?
  8. Ким князь Гвинтовка доводиться Череваню?
  9. Хто є дружиною Гвинтовки?
  10. Чому Лесю не віддають за Петра?
  11. За яких обставин вперше згадується про «чорну раду»?
  12. Перша зустріч з Кирилом Туром?

 (сфотографуй і надішли фото на  вказану адресу )





24.04.2020

Контрольна робота № 5 
Контрольний твір-роздум (за поезіями Т. Шевченка)


1. Міні-підготовка до написання твору-роздуму
1.1. Що таке твір? Це неповторна індивідуальність людини, її мислення, творче натхнення. Кожний має право висловити власне бажання, судження щодо теми роботи. Написати твір — значить мати можливість глибоко пройнятися його темою, виважено і ґрунтовно надати вичерпне своє бачення проблеми, спираючись на знання життєвої долі митця, його героїв.
Тож викладаючи свої думки у письмовій формі, пам’ятайте, що вони не претендують на вичерпне трактування теми, висловлюйте суб’єктивну думку. Нехай цей вид діяльності принесе вам насолоду, гарний настрій і бажання творити цікаве, корисне і піднесене.

1.2. Поради щодо написання твору.
Перш ніж приступити до написання твору, ви повинні визначити і розкрити проблему, що випливає з його заголовку. Це й буде змістом твору. Як правило, у вступі вказується час написання художнього твору, відбувається знайомство з особистістю автора, з його позицією в оцінці подій і фактів, про які ви довідуєтеся з твору.
Основна частина — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення ваша повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного. Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основну частину, оскільки тоді розкриття теми твору не буде достатнім. Твір написано. Слід повернутися
до заголовка та уважно перечитати зміст. Треба пам’ятати, що письмова робота вимагає орфографічної грамотності, дотримання правил пунктуації, стилістичної вправності. Письмова робота повинна відповідати таким вимогам: глибока змістовність, самостійність аналізу, глибоке розкриття теми, емоційність і стислість, образність вислову, оригінальність, стилістична довершеність, лексичне багатство, орфографічна і пунктуаційна грамотність, логічні висновки, охайність.

1.3. Методичні рекомендації. «Елементи роздуму у творі».

-Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору. Доречним є застосування мовних конструкцій на зразок «Я вважаю…», «На мою думку…», «Я підтримую…», «Уважаю…», «Я погоджуюся…», «Мені здається…», «Переконаний…», «Я не підтримую…», «Я хочу спростувати…», «Я не погоджуюся…», «Хочу піддати сумніву…», «Як на мене, то…», «З одного боку…, а з іншого…» тощо.
-Проілюструйте тезу необхідними доказами (аргументами). Пропонується використовувати мовні конструкції на зразок «тому що», «це доводить», «підтвердженням цього є», «це засвідчує», «свідченням цього є», «доказом цього може бути» тощо.
- З’ясуйте послідовність наведених аргументів.
-Наведіть переконливі приклади з художнього твору, факти з життя його автора. Рекомендується використовувати мовні конструкції на зразок «наприклад…», «прикладом може слугувати…», «яскравим прикладом цього може слугувати…», «не можна не згадати…» тощо.
- Звертайте увагу на логічність і послідовність викладу думок, дотримуйтесь причиново-наслідкових зв’язків у роботі. Структуруйте твір за абзацами. 
слова-скріпи, що оформлюють текст, на кшталт «по-перше», «по-друге», «з цього випливає», «як було зазначено», «повертаючись до думки», «як можна побачити» тощо.
-Зробіть висновок. Він повинен відповідати тезі, висловленої учнем (її перефразовано або повторено), й органічно випливати з аргументів і прикладів. По закінченню твору можна
використати мовні конструкції на зразок «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «висновком може слугувати» тощо.

Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору-роздуму за поезією Т. Шевченка

  • - …І перед нею помолюся, / Мов перед образом святим / Тієї матері святої… (Образ матері у творах Т. Шевченка)
  • - Життя Т. Шевченка — подвиг, який вартий на велику пошану й одвічну пам’ять.





21.04.2020

 Тема: Підсумковий урок : Світова велич українського поета


1.  «Шевченко і література»

Літературна спадщина (  записати у зошит):
-          240 поезій, з них понад 20 поем;
-          9 повістей російською мовою;
-          драма «Назар Стодоля»;
-          щоденник;
-          автобіографії.


2.      Гра «Установи відповідність». 

Містерія –
Поема –
Вірш –
Послання –
Повість –
Комедія –
Драма –
Балада –
Медитація –
Довідка: «Марія», «Тополя», «Назар Стодоля», «Доля», «Великий льох», «Причинна», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Сон» («У всякого своя доля…»), «Художник», «Садок вишневий коло хати».

Шевченко - основоположник нової української літератури тому, що він уперше привернув увагу до почуттів простої людини, сприяючи цим самим демократизації літератури. Удосконалював ліро-епічні жанри: поему, думку, баладу, елегію, послання. Багато його творів стали улюбленими піснями українців. Найбільше його віршів на музику поклав М.Лисенко (83). (звучить грамзапис пісні «Зоре моя вечірняя»)


     3.   «Шевченко і українська мова»

«Ну що б, здавалося, слова…»
1.      Евристична бесіда.
§  Якою мовою писалися твори давньої літератури?
§  В чому полягала складність їх сприймання?
Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Т.Шевченка. Він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве, розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.
4.   «Шевченко - художник»

Мистецька спадщина ( у зошит):
- 210 акварелей;
- 150 портретів, з них 43 – автопортрети;
- 27 офортів, з яких 6 серій «Живописна Україна»;
- понад 230 олівцевих малюнків ландшафтів України;
- начерки на 360 сторінках рукописів та альбомів..

 Словникова робота.  Графіка, живопис, сепія, офорт, гравюра, акварель.

 Шевченкова художня спадщина значно більша від літературної. Митець затвердив себе як новатор у галузі офортів, різновиду граверного мистецтва. Серія офортів «Живописна Україна» - спроба увічнити красу, історію, звичаї рідного краю. Автопортрети Шевченка дають змогу простежити, як впливали життєві обставини на його долю.

5.  «Шевченко і сучасність»

    Прочитай це цікаво"!
 Державна премія ім. Т. Шевченка.
Заснована 20 травня 1961 року Нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії. Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики.
Національна премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя.
Лауреатам Національної премії Комітетом виплачується грошова частина, розмір якої щороку визначає Президент України. Президент України Віктор Ющенко 2 березня 2009 року видав указ № 117/2009[1], яким присудив Національну премію України імені Тараса Шевченка 2009 року та установив на 2009 рік розмір Національної премії України імені Тараса Шевченка 160 тисяч гривень кожна.
Лауреатом 2006 року став криворізький письменник  Григорій Гусейнов за  9-томне видання «Господні зерна».

6. Прочитай у підручнику на  сторінці 269-274.
7. Повтори  матеріал  про Т.Г. Шавченка який вчили на минулих уроках.






17.04.2020
     Тема: Біблія в житті Шевчнка. Світле пророцтво поета ("Ісаїя. Глава 35") Художня інтерпретація творів. Книги псалнів, риси її національної своєрідності у Т. Шевченка.


  1.Перейди за посиланням та переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8




 2.     Скористайся підручником. Опрацюй матеріал на сторінці 260-274

3.«Жанри духовної лірики»

      Псалтир з давньоєврейської мови перекладається як «книга хвали». Це найулюбленіша книга Старого Заповіту багатьох поколінь людей, у якій вміщено 150 псалмів, покладених на музику для богослужіння. Головний автор псалмів — ізраїльсько-іудейський цар Давид (у заголовках 73 псалми приписуються йому), іншими авторами були Асаф (12 псалмів), сини Кореєві (11), Соломон (2), Мойсей (1), Єфам (1) і невідомі автори (50).
      Псалом — жанр духовної лірики, релігійна пісня, молитва, в якій висловлено різні релігійні почуття. Тематично псалми можна поділити за такими групами:
- пригнічений горем чи тяжкою недугою автор скаржився на заподіяну кривду, біль, страждання і просить у Бога захисту і підтримки;
- від імені народу автори благають у Бога милосердя в час лихоліття, війни, голоду, мору;
- автори прагнуть розбудити віру в Бога, в його милість та опіку;
- твори, де висловлені почуття вдячності від окремих осіб та цілої громади;
- гімни, що прославляють Бога;
- псалми історично–навчального характеру;
- псалми філософсько–медитативного характеру, в яких оспівуються велич і гідність, даровані людині Богом;
- псалми, які уславляють космічну світобудову, де небеса — це оселя Бога.
       Переспів — вільне передання художніх творів засобами іншої мови або ж вірш, написаний за мотивами іншого твору.


    3.    Прочитати Тарас Шевченко ("Ісаїя. Глава 35")

 В разі відсутності тексту скористайся   ("Ісаїя. Глава 35")

     4. Зверніть увагу на таблицю, яку склав М. Гнатишак ще в 1936 році.


  Християнські поняття та уявлення у творах Т. Шевченка
Спостереження
Статистичні підрахунки
Усіх віршованих творів у «Кобзарі»
  218
Кількість поем, в основі яких лежить біблійний сюжет
7
Кількість творів, у яких наявні довгі поетичні молитви (в деяких творах кілька молитов)
17 + 10 псалмів та кілька подражаній пророкам
Кількість творів, у яких є вислови «молитися», «Бога благати»
150
Кількість творів, у яких є вислови «Господа благати», «Бога благати»
Кілька десятків
Кількість творів, у яких є вислів «перехрестився» (автор-оповідач або персонаж)
20
Кількість творів, у яких мовиться про Святе причастя
6
Кількість разів уживання в «Кобзарі» слова Бог, у тому числі й Ісус Христос
600
Кількість віршів, у яких не згадано Бога (це переважно побутова лірика)
75
Кількість творів, де згадано Бога
143
Скільки разів у «Кобзарі» згадується Матір Божа?
25

   5. Робота над переспівом з Біблії «Ісаія. Глава 35» (1859) Т. Шевченка 

Словникова робота. 

     Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.

       Карміл (Кармель) — це вкрита пишною рослинністю гора в Палестині, стала біблійним символом гордої краси;

    Ліван — гірське пасмо на півночі Палестини, яке біблійні пророки часто символізували як славу і велич Іудейського царства;

      Омофор — багатий, золотом вишитий покров.

Записати в робочий зошит.



Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.
 Ідея: упевненість Т. Шевченка у святості Божої правди, яка запанує на землі, віра в щасливе й вільне життя.
 Жанр: переспів з Біблії («подражаніє») — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі.


6.  Виконати завдання в робочий зошит у підручнику сторінка 268
(Сфотографуй і надішли фото на вказану адресу)




14.04.2020

Тема: "Росли  укупочці, зросли..." Настальгія за ідилією родинного життя.

Це цікаво! Прочитай


Останнім часом із Кобзаря поволі спадає облуда полум’яного революціонера-демократа, такого собі поета-схимника-пророка, який кожне своє слово, вчинок, рядок, зрештою, все своє життя ніби приміряв до майбутньої хрестоматії з української радянської літератури. Тому очевидні, колись заборонені, а сьогодні «розархівовані» факти є для нас справжнім одкровенням.
 Виявляється, він кохав. Виявляється, ревнував. Виявляється, охолодав у своїх почуттях. Виявляється, закохувався знов. Як усі нормальні люди. Як і ми з вами.
...Кріпачка Ликера Полусмак відіграла в житті Тараса Шевченка воістину фатальну роль. Вони зустрілися 1860 року в Петербурзі, далеко від рідної землі: українська дівчина й український поет. Вона служила в панів, знайомих Шевченка, він навідувався до них у гості. ...Це було третє, після заслання, вільне поетове літо. Як згодом з’ясувалося, третє і — останнє.
 Либонь, душа чула, що дні пораховано. І дозволила собі востаннє закохатися.
Різне про них казали, 19-річну Ликеру сварили за те, що  не щадила Шевченкового серця, легковажила, давала приводи для ревнощів.
 44-річного «жениха» лаяли за необдуманість вчинку, навіть вимагали розірвати заручини. А дехто просто не йняв віри, що Тарас, знаменитий батько Тарас, та й полюбився з простою служницею.
Їхнє кохання тривало, може, сто днів. Перші пориви осіннього  вітру принесли холод в їхні стосунки, а згодом і геть їх розірвали. І хоча Ликера Полусмак була вже самостійною у своїх учинках (завдяки клопотанню поета її було відпущено на волю), і хоч мала власне помешкання, яке їй винайняв той же Шевченко, і хоч кпини панів останнім часом були менш колючими  — як-не-як Ликера Полусмак от-от мала стати Ликерою Шевченко, трагічний  кінець невпинно наближався. Надто втомленим був наречений. Надто юною була наречена. Авжеж, 19-річна дівчина не зуміла втримати біля себе неприкаяного поета, не подужала його складних почуттів. Одне слово, не вберегла Тараса.
 Ба, дехто формулює жорсткіше — занапастила.
Він одрікся від неї в листопаді. Що стало останньою краплею  — достеменно не відомо. Більшість дослідників сходяться на думці, що скоріш за все то було «...фліртування, залицяння Ликери до когось іншого...» (О. Дорошкевич). Факти свідчать, що Шевченко в ці дні перебував у цілковитому розпачі. «А те, що осталося в Ликери (йдеться про його дарунки), спаліть, та й годі!». Або: «Крім речей, котрі я вас просив спалить при її очах, треба, щоб вона заплатила на квартиру 14 руб., за ключ, нею загублений, — 1 руб.», — пише він у листах до своїх знайомих Н. Забіли та М. Макарова.
 А ще через сто днів поета не стало...
Вона знайшла того ключа. Запізно, але знайшла. Пошуки тривали довго. Після смерті Шевченка Ликера Полусмак мусила заробляти в Петербурзі собі на прожиток швачкою, згодом переїхала до Царського Села, де вийшла заміж за перукаря, такого собі Яковлева. Народила й виховувала дітей. Подейкують, чоловік пиячив, тож мусила хатнє господарство утримувати самотужки. А коли діти зіп’ялися на ноги, стала готуватися в далеку подорож до Канева. Усе відкладала поїздку, а 1904 року після смерті чоловіка таки зважилася. Розуміла-бо: там ключ до всього — і до того, що мала, і до того, що втратила. Далебі, їй було вже не дев’ятнадцять. Згодом жінка перебралася сюди назавжди.
Близько десяти років — аж до своєї смерті 1917-го — Ликера  Полусмак мешкала в Каневі. Містечкові діти так її й прозивали: «Тарасова наречена». Уся в траурі, вона приносила на гору гостинці, роздавала дітям, годинами просиджувала біля могили, плакала. Ось запис із тогочасної книги відвідувачів: «13 травня 1905 року приїхала твоя Ликера, твоя люба, мій друже. Сьогодні мій день ангела. Подивись на мене, як я каюсь».
Утім, і тут, біля самісінької усипальниці Кобзаря, її наздоганяла людська огуда. Казали, буцім 70-річна «наречена» приїхала до Канева, аби нажебрати багато грошей. Казали, що хоче погрітися на старості літ у променях Шевченкової слави. Казали, що вона просто грає свою роль покаяльниці. Багато чого казали. Либонь. у кожній плітці була дещиця правди. Можливо, якийсь мізер їй і перепадав. Але яких великих грошей за того (та й за нинішнього) часу можна нажебрати у цім святім місці?
 Та роль ця була вельми і вельми трагічною. Із спогадів письменника-емігранта, канівчанина Олекси Кобця: «Кожного дня... неодмінно заставав стареньку коло могили, де вона з гордо піднесеною вгору головою і задивленим у далину, за Дніпро, поглядом, годинами проходжувалася стежками попри могилу. А коли прочан збирався більший гурт, раптом припадала до могили ниць, розпростирала руки, як птах на льоту, і так непорушно вилежувала по годині й більше».
Ликера знайшла ключа, яким дорікнув їй Тарас. Але ціна йому, як виявилося, була не «1 руб.», а ціле життя. Переживши свого коханого на 56 років, Ликера Полусмак закінчила свої дні в канівській богадільні.
Забута, самотня, в страшній бідності помирала наречена Тараса Шевченка.4 (17) лютого 1917 року її не стало.
Ось що пише у книзі «Святиня» заступник директора музею Т.Г. Шевченка в Каневі Зіна Тарахан-Береза: «Єдине, що залишилося від неї  на згадку людям, — ...рушник, майже чотириметровий, з домотканого полотна..., з вишитою посередині літерою її імені. Над нею — круглий віночок, а збоку— півні. ...За переказами відомо, що Тарас Шевченко хотів мати на весіллі саме рушник із півнями».
...Навіть земля роз’єднує їх: він лежить на славетній горі в Каневі на очах у цілого світу, а її скромна могила заростає бур’яном на старому цвинтарі. Відстань між ними — три версти. Як ішли одне до одного за життя й не змогли дійти, так і вознеслися напівдорозі — Тарас Шевченко й Ликера Полусмак, вічні наречені. (Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ)



  1      Виразне читання  поезії «Росли укупочці, зросли…» (1860)
  2       Аналіз поезії "Росли укупочці, зросли..."   за планом

 3  Вірш "Росли укупочці, зросли..."  Т.Шевченко написав 25 липня 1860р, в Санкт-Петербурзі у перші дні закоханості в Ликеру Полусмак.

Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому  одруженню з наймичкою Ликерою Полусмак.

Ідея: возвеличення гармонії, розуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.

Основна думка: «Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести».

Жанр: поезія інтимної лірики, побудованої за принципом притчі.

Композиція

1 строфа: розповідь від 3 особи  про щасливе життя невідомої пари.
2: молитва до Бога.

Сюжет: ідилічна картина любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом "тяжку дорогу" й не розгубити свого кохання. Щасливе подружнє життя — злагода, довіра, щирість, повага, любов,  розуміння, готовність піти на поступки.
Автор вважає що саме добробут у родині — міцність держави!

Художні особливості поезії.

Повтори: «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий».

Риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!»

Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна».

Віршування: 4-стопний ямб, наскрізні рими.

    4. Виконати тест за посиланням. 

(Сфотографуй і надішли фото на вказану адресу)







10.04.2020
1.  Написати письмовий твір - характеристика головної героїні поеми 
      " Катерина"Т.Г.Шевчнка.

2. Вивчити вірш "Доля"





07.04.2020

 Тема Лірика Т.Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення з нього  " Доля" Риси автобіографізму  в образі ліричного регоя



Уважно прочитати 

З біографії Тараса Григоровича ви знаєте, що після звільнення з кріпацтва, життя митця складалося ніби на добре. Він успішно вчився в Академії мистецтв, був своєю людиною в колах передової інтелігенції, ні від кого не залежав. Щороку друкувалися його твори в журналах, альманахах, виходили окремими книжками й користувалися великою популярністю в читачів. Після довгих років блукань на чужині поет повернувся у палко любимий рідний край, міг працювати для розвитку його культури. Ніби вже була й знайдена стежка, яка могла привести поневолений народ до національного й соціального визволення,— збройне повстання. Здавалося вже цілком здійсненною і мрія про особисте щастя, сім’ю, родинний затишок, але … І раптом усе зруйнувалось… Переслідування, допит, ув’язнення, солдатчина…

Загальна характеристика лірики Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення із заслання (матеріал для вчителя й учнів)
       «Невольнича поезія» (1847 — 1857). Так сам Шевченко назвав свої твори, писані під час перебування під слідством у казематі ІІІ відділу та на засланні.
Повідомлення 1. «В казематі»
У доробку Т. Шевченка з’являються твори політичної поезії, які, за тогочасними цензурними вимогами, не можна було друкувати в журналах та альманахах, тому поширювалися нелегально. Вони стали в Україні ХІХ ст. першими творам підпільної літератури. Ще й свободою не встиг натішитися, як попав у ще гіршу неволю. Гнітило й саме перебування в одиночній камері — не було з ким перекинутися словом, поділитися думками, полегшити душу. Свої думи–муки поет виливав у віршованих рядках… Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш тонкого поштового паперу, склавши його увосьмеро, він написав на ньому тринадцять віршів. Тужним настроєм, природним у становищі ув’язненого поета, пройняті майже всі вірші, написані в казематі, хоч зміст їх різноманітний. Цикл «В казематі» складається з 13 віршів, згодом поет додав до нього ще дві поезії. Для цих творів характерні мотиви розлуки, поневіряння на чужині, тяжкої жіночої долі, нерозділеного кохання, самотності, безнадії, смерті. Всі герої цих поезій глибоко нещасливі: одинока дівчина–сирота, згорьована дружина п’яниці, розлучена з миллим наречена, покинута стара матір, каліка–солдат. Усі вони нарікають на лиху долю, гірке безталання. Особисті болісні переживання поета зливаються із стражданнями рідного народу. До цього циклу належать поезії «Не кидай матір!», «За байраком байрак», «Чого ти ходиш на могилу?», «Косар», «Н. Костомарову», «Мені однаково, чи буду…», «Ой три шляхи широкії»,  «Рано–вранці новобранці», «Ой одна я, одна», «Садок вишневий коло хати», «Не спалося,— а ніч, як море», «В неволі тяжко, хоч й волі…», «Чи ми ще зійдемося знову?». Перебуваючи в Орському укріпленні, Тарас Григорович переписав створені в казематі поезії в «Малу книжку», але першим, як заспівний, помістив новонаписаний вірш (вже в засланні) — «Згадайте, братіє моя…». Після звільнення з солдатської служби ці твори автор переніс у «Більшу книжку», об’єднав їх у цикл і дав заголовок «В казематі», під яким зазначив присвяту: «Моїм союзникам посвящаю».

Повідомлення № 2. Творчість періоду заслання
Перші три роки перебування Шевченка в Орському укріпленні були дуже плідними. Він не дав себе знищити як митця, не дозволив царським сатрапам задушити свій талант, спустошити душу. Нехтуючи «височайшею» забороною, поет складав вірші, мережачи ними «захалявні книжечки». Творчість цього періоду становить новий, вищий етап у розвитку поетичного генія Шевченка, опанування методом практичного реалізму, досконалістю
художньої форми. Звичайно, зміцнілий талант, сформований світогляд, усвідомлені суспільні обов’язки митця перед народом, великий життєвий досвід були запорукою того, що поет міг би створити у кілька разів більше, ніж написав. Крім того, не всі твори збереглися. Деякі загубилися, інші Тарас Григорович змушений був знищити сам, бо, коли б їх знайшло начальство, поет зазнав би ще більших утисків та переслідувань. Можна здогадуватися,
що знищені вірші мали особливо гостре антисамодержавне спрямування. І все ж за перші три роки заслання ним було написано більше, ніж за весь інший час. До нас дійшло понад сто творів, серед них дев’ять поем. Т. Шевченко розумів, що порушуючи царську заборону, він наражався на велику небезпеку, але почуття обов’язку перед народом викривати злочинність самодержавства і непоборна потреба виливати свої думи–муки у віршованих рядках, постійно творити були сильніші за страх перед карою. Вірші та поеми на історичну тематику («Заступила чорна хмара…», «У недільку святую», «Чернець», «Іржавець», «Швачка».
Розробляв Т. Шевченко і жанр філософської лірики («Один у одного питаєм…», «Буває, іноді старий…», «Дурні та гордії ми люди…», «О думи мої, о славо злая!», «Не для людей тієї слави…», «Ну що б, здавалося, слова…»). Багато віршів мають автобіографічний характер («Мені тринадцятий минало..», «І виріс я на чужині…», «І золотої й дорогої…», «Якби ви знали, паничі…», «Сонце заходить, гори чорніють…», «Самому чудно….», «А.О. Козачковському», ««То так і я тепер пишу…», «Готово! Парус розпустили», «Лічу в неволі дні і ночі…» тощо). З творів, написаних за сім років перебування поета в Новопетрівському укріпленні, збереглися лише вірш «Мій Боже милий, знову лихо!» і поема «Москалева криниця», це пояснюється тим, що, очевидно, Т. Шевченко після другого арешту й важкого покарання остерігався писати вірші. Ретельно виконуючи царські заборони, начальство приставило до поета спеціального наглядача, в обов’язки якого входило пильно стежити за тим, щоб він не мав ні олівців, ні паперу. Коли умови були сприятливіші, Тарас Григорович, можливо, й складав поезії, але не записував їх, і з часом вони забувалися.

Повідомлення № 3. Повісті російською мовою
У 1853 — 1857 роках Т. Шевченко написав близько двох десятків повістей російською мовою, з яких до нас дійшло тільки дев’ять. Дві повісті («Варнак» і «Княгиня») за два роки до звільнення письменник надіслав у Петербург своїм друзям з тим, щоб надрукувати під псевдонімом К. Дармограй у якомусь з російських журналів, але цей захід закінчився невдачею. Після смерті Тараса Григоровича повісті зберігалися спочатку в М. Лазаревського, а потім — у М. Костомарова, в архіві якого пролежали двадцять років. Окремою книжкою ці твори вийшли тільки в 1883 році («Т. Г. Шевченко. Поемы, повести и рассказы, писанные на русском языке»). Повісті містять чимало відомостей про дитячі роки самого поета, перебування його в Петербурзі, в Україні (в 40-х роках) та на засланні («Художник»).
Доля обдарованих людей з народу, трагізм їхнього становища в умовах самодержавно–кріпосницької дійсності відтворені й у повісті «Музыкант». Тему виховання молодої людини, прищеплення їй високоморальних якостей розроблено в повістях «Несчастный» і «Близнецы». Повніше й глибше розроблено і сюжет поеми «Княжна» в повісті під назвою «Княгиня». Одній з провідних тем творчості Т. Шевченка — доля матері–покритки в тогочасному суспільстві — присвячена повість «Капитанша». «Варнак» — повість, в якій письменник прагнув піднести, возвеличити народних месників. Повість «Наймичка» має той же сюжет, що й однойменна поема, але в ній багато інших епізодів і змінено імена основних дійових осіб. Остання повість — «Прогулка с удовольствием и не без морали» — має форму подорожніх записок, що дало можливість автору вивести цілу галерею різноманітних типів тогочасного помісного дворянства. Повісті Т. Шевченка, як і його віршовані твори, мають виразну антикріпосницьку спрямованість, цікаві змістом, однак своїми художніми якостями дещо слабші за вірші та поеми.

Повідомлення № 4. Творчість після заслання (1857–1861)
Останні роки життя поета були періодом найвищого розквіту його таланту, хоч після семи років вимушеного мовчання поетова муза не відразу заговорила на повний голос. У 1857 році було написано лише дві поеми — «Неофіти» і «Юродивий» (остання залишилася незакінченою) ; у 1858 — п’ять невеликих віршів: «Доля», «Муза», «Слава», «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Я не нездужаю, нівроку», у 1859 — одинадцять віршів й одну поему, у 1860 — тридцять п’ять поезій. Значне місце в поезії останніх років життя Т. Шевченка посідають сатиричні твори. Огненне слово повинне виконувати важливе суспільне завдання — служити трудящим. Вони здобудуть волю і широкі можливості для політичного й культурного розвитку. У шевченкових віршах останнього періоду помічається деяке послаблення впливу фольклору. На прикладах розглянутих творів ясно видно, що поет тепер більше став використовувати образи й художні засоби книжного походження («Неофіти», «Юродивий», вірші, написані у формі наслідування біблійних творів).
У поезії митця ще з більшою пристрастю зазвучали й пафос боротьби, і обурення проти гнобителів.

Відомості з теорії літератури

Записати в  робочий зошит визначення.

      Ліричний герой (Л. г.) — образ поета (його ліричне «я»), чиї переживання, думки та почуття відображено в ліричному творі. Уявлення про Л.г. складають на основі знайомства з його внутрішнім світом, який розкривається не через вчинки, а через переживання, душевні стани. Умовне поняття; на його основі створюється цілісне уявлення про творчість поета, його переживання, які відображаються у творі, але не в його особі. Л.г. не тотожний авторові.
       Медитація (від лат. medetatio — роздум) — форма філософської лірики: вірш, в якому поет висловлює свої думки над проблемами життя і смерті, над баченим і пережитим.

      Психологізм у літературі — глибоке, детальне відтворення подій у художньому творі, зокрема світу його персонажа (почуття, думки, переживання, спонукання).


Прочитати вірш  "Доля" перейди за посиланням.


Опрацювання змісту вірша. Бесіда за питаннями.

- Що ви розумієте під словом «доля»? Від яких чинників вона залежить?
- Як склалася доля самого поета, коли він осиротів?
- Чому, на думку поета, доля не лукавила з ним?
- Яких труднощів зазнав Тарас Григорович, залишившись сиротою?
- Чому навчання для хлопця було нестерпною мукою?
- Про яку славу мріяв поет? Що він заповідав нащадкам?

 Відповіді сфотографуйте і надішліть на електронну пошту або Viber. 









Термін виконання завдань 12.03.2020 – 03.04.2020

 Прочитати твіри:  Т.Г. Шевченка "Наймичка"   "Катерина"  "У нашім раї на землі..."

 Вивчити напам*ять фрагмент: "Сон" ("У всякого своя доля")

 Вивчити напам*ять фрагмент: " І мертвим , і живим, і ненародженним..."   

         Перш ніж перейти до творів Т.Г.Шевченка перевірте свої знання з біографії поета,

 перейдіть на посилення і виконайте тести  http://shevchenko.ba.org.ua/

  Свій результат сфотографуйте і надішліть на електронну пошту або Viber. 
«Наймичка» відео ,



Виконайте завдання після прочитаних творів.

1.  Тести

1 Установіть відповідність між періодом творчості та твором
А ) рання творчість               1) «Сон»
Б) період  «трьох літ»           2) «Мені однаково…»
В) період заслання                3) «Катерина»

2. Який персонаж поеми «Гайдамаки»  вбиває власних дітей?
А ) Залізняк                          
Б) Гонта
В) Лейба
Г) Ярема

3 Установіть відповідність між твором та жанром

А) «Причинна»                     1) послання
Б) « І мертвим,  і живим…»  2) поема
В) «Катерина»                       3) балада
Г)»Доля»                               4) вірш

4  Головна героїня поеми «Наймичка»
А) Катерина
Б) Ганна
В) Марія

5 Головна думка поеми «Кавказ»
А) захоплення історією Кавказу
Б) засудження загарбницької політики царського уряду
В) уславлення мужності горців

6 Кому присвячена поема «Катерина»
А) Якову де Бельмену
Б) В. Жуковському
В) І.Котляревському

7  Кому належить вислів: « Він був кріпаком і став велетнем  у царстві людської культури»
А)  І.Франкові
Б) М. Рильському
В) М.Коцюбинському

8  Який  твір Т.Шевченка починається словами: « Реве та стогне Дніпр широкий…»
А) «Катерина»
Б) «Причинна»
В) До Основ’яненка»
Г) «Гамалія»

9  Шевченко був членом політичної організації
А) «Чорний переділ»
Б) «Кирило – Мефодіївське братство»
В) «Земля і воля»

10 З якого твору взято слова:
Он глянь – у тім раї, що ти покидаєш
Латану свитину з каліки знімають,
З шкурою знімають,
Бо нічим обуть княжат недорослих …
А) «Кавказ»
Б) «Сон» ( У всякого своя доля…)
В) «Катерина»
Г) « І мертвим , і живим…)

11.  З якого твору слова:
Не дуріте самі себе
Учітесь, читайте.
І чужого научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
А) «І мертвим , і живим…»
Б) « Ісая. Глава 35»
В)  «Великий льох»

Сфотографуйте і надішліть на електронну пошту або Viber. 


 2. Дати відповіді на питання.

1. Чому батьки виганяють Катерину з дому?
2. Чому Шевченко застерігає українських дівчат не кохати москалів?
3. Що сталося з Катериною, коли москаль відцурався її та сина?

Сфотографуйте і надішліть на електронну пошту або Viber. 




1 коментар:

Підписатися на: Дописи (Atom)